Кабінет міністрів увечері 30 січня подав у Верховну Раду новий законопроєкт про мобілізацію. За задумом Міністерства оборони, ухвалення цього документу дозволить залучити до армії більше людей. Зокрема, пропонується зменшити вік тих, хто підлягає мобілізації, з 27 років до 25, скоротити кількість підстав для відстрочки й бронювання та посилити контроль за чоловіками, які свідомо не з’являються до військкоматів. Наприклад, перевіряти на вулицях військові квитки або арештовувати банківські рахунки ухилянтів.
«Ґрати» розповідають, що передбачає законопроєкт.
Урядовий проєкт передбачає, що всі військовозобов’язані мають з’явитися до територіальних центрів комплектації (ТЦК) протягом 60 днів з початку мобілізації або за повісткою. Тим, хто прийшов добровільно, а не за повісткою, у якості заохочення відправлять служити тільки через два місяці після проходження медкомісії.
У разі ухвалення законопроєкту повістки будуть не тільки паперовими, але й електронними. Кожний військовозобовʼязаний у віці з 18 до 60 років має зареєструвати «електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста». Як це робити, поки що точно незрозуміло. Кабмін має пояснити це в окремому розпорядженні і створити «Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних».
Якщо військовозобов’язаний не з’явився за повісткою, і поліція не може знайти його протягом 15 днів, то ТЦК надсилає йому в електронний кабінет або поштою на адресу проживання документ під назвою «вимога про виконання обов’язків». Якщо людина ігнорує цю вимогу ще 10 днів, ТЦК має право звернутися до суду, щоб той заборонив їй виїжджати за кордон, користуватися водійськими правами і заарештував банківські рахунки. Ці обмеження знімаються відразу після того, військовозобов’язаний виконав вимогу ТЦК.
У разі ухвалення проєкту, усі чоловіки віком з 18 до 60 років будуть зобов’язані носити з собою «військово-обліковий документ» і показувати його будь-де на вимогу представника ТЦК або поліцейського. Поліція, СБУ та розвідка за звернення ТЦК може затримувати й доставляти до військкоматів тих, кого суд визнав винним у порушенні законодавства про військовий облік та мобілізацію .
Військовозобов’язані, які переїхали жити в нове місце, мають зареєструватися як переміщені особи і через 7 днів після цього стати на облік в найближчий ТЦК.
Законопроєкт також вводить санкції до військовозобов’язаних, які зараз за кордоном. Вони зможуть користуватися послугами в українських консульствах і посольствах тільки за наявності «військово-облікових документів». Але є винятки. Без таких документів можна оформити спадщину або посвідчення на повернення в Україну, або отримати допомогу для дитини, якщо другий з батьків іноземець. Також консули продовжать допомагати українцям без «військо-облікових документів», якщо тих затримали чи заарештували.
Законопроєкт змінює список тих, хто не підпадає під мобілізацію. Наприклад зараз відстрочку отримають всі студенти й аспіранти денної або дуальної форми навчання. Але проєкт передбачає, що відстрочку отримають тільки «ті, хто здобуває рівень освіти, вищій за здобутий раніше». Завдяки цій нормі уряд, ймовірно, хоче мобілізувати тих, хто спеціально пішов у виш за другою вищою освітою, щоб не служити.
Також права на відстрочку хочуть позбавити правоохоронців. Замість цього вони можуть претендувати на бронювання. Водночас проєкт пропонує скоротити кількість держслужбовців, які отримують бронювання. Наразі законодавство дозволяє керівникам державних органів бронювати скільки завгодно підлеглих. Законопроєкт пропонує забронювати самих керівників і до половини їхніх підлеглих, які є військовозобов’язаними.
Зараз відстрочку дають всім чоловікам у розлученні, які самостійно виховують неповнолітню дитину. У разі ухвалення законопроєкту, відстрочки видаватимуть тільки, якщо мати цієї дитини позбавлена батьківських прав, визнана зниклою безвісти, або померла. Так Кабмін хоче виключити схему ухиляння, коли батьки дітей отримають фіктивні судові рішення, що виховують дитину самі.
Уряд пропонує, як і раніше, не мобілізовувати людей з інвалідністю всіх груп. Але всі чоловіки віком з 25 до 60 років, які отримали інвалідність другої та третьої групи з початку оголошення воєнного стану, мають пройти повторний медичний огляд на непридатність. Це не стосується тих, хто отримав інвалідність через участь у війні.
Законопроєкт передбачає, що військово-лікарська комісія може дійти до двох висновків: що людина придатна до служби, або непридатна. Зараз комісії також може визнати призовника «обмежено придатною». Законопроєкт пропонує включити цей статус.
Список тих, хто не підлягає мобілізації, хочуть доповнити суддями, членами Вищої ради правосуддя, а також військовими, які були в полоні. За бажанням колишні полонені можуть продовжити службу. У такому разі їм нададуть 90 днів відпустки зі збереженням зарплати.
Уряд також пропонує дати мобілізованим військовослужбовцям можливість звільнятися у разі безперервної служби під час воєнного стану протягом 36 місяців. У законопроєкті вказано, що «звільнення таких військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки Верховного Головнокомандувача». Як пояснив «Ґратам» адвокат Юрій Мельник, це означає що звільнення не буде автоматичним і одномоментним, і Ставка додатково вирішуватиме коли, кого і як будуть звільняти.
Законопроєкт передбачає, що добровільно можуть мобілізуватися засуджені, яким призначено випробувальний термін. Це не розповсюджується на тих, хто вчинив військові, воєнні злочини, а також злочини проти національної безпеки.
Уряд пропонує зменшити вік тих, хто підлягає мобілізації, з 27 до 25 років.
Чоловіків віком з 18 до 25 років замість строкової служби в армії з 2025 року хочуть зобов’язати проходити «базову загальновійськову підготовку».
Жінки за бажанням також можуть проходити таку підготовку. Її будуть проводити на базі вишів і навчальних центрів ЗСУ. У мирний час підготовка триватиме до п’яти місяців, у воєнний — до трьох. Призовник може самостійно вирішити, коли проходити підготовку, але не пізніше досягнення 24 років.
Без базової підготовки або проходження військової служби не можна буде працювати на державній службі та прокуратурі.
Поки що це тільки проєкт закону. Його мають спочатку розглянути профільні комітети. Щоб він запрацював на практиці, Рада має розглянути документ в трьох читаннях й ухвалити, а потім його має підписати президент. Якщо ці норми будуть ухвалені, вони набудуть чинності через місяць після публікації закону.
Це вже другий законопроєкт про мобілізацію, який подає Кабмін. Попередній був зареєстрований місяць тому. Але депутати його розкритикували за надто жорсткі заходи й обмеження прав. Зокрема, за те, що проєкт пропонував мобілізовувати інвалідів третьої групи, розсилати електронні повістки й забороняти ухилянтам операції з нерухомістю. Омбудсмен України Дмитро Лубінець заявив, що законопроєкт суперечить Конституції. Зрештою депутати відмовилися виставляти документ на голосування та повернули його уряду на доопрацювання.