Іван Міщенко — один із найбільш відомих суддів Верховного суду. Він дав чимало інтерв’ю українським та іноземним медіа: як про конкурс до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), комісію з якого очолював, так і щодо своєї участі в обороні держави — з першого дня повномасштабного вторгнення служив у Збройних силах України.  Міщенко є представником так званого «ліберального» або «молодого крила» Верховного суду. Він став суддею у 2017 році — після судової реформи Верховного суду. До цього був адвокатом. Напротивагу таким як він — суддям, що вперше почали відправляти правосуддя, у Верховному суді були так звані «кар’єрні судді» — їх умовно називають «консерваторами».  Непублічно конфлікти між ними траплялися. В одному з інтерв’ю Міщенко відверто каже, що дехто з його «старших» колег називав «молоде крило» тими, кого набрали за оголошенням.  Після обрання головою Всеволода Князєва — представника «ліберального крила», здавалося, що Верховний суд нарешті став взірцем для всієї системи. Він активно виступав проти корупції в судах, швидко відреагував на ситуацію з Богданом Львовим, у якого виявили російський паспорт.  Утім, затримання Князєва, підозрюваного в отриманні хабаря на суму два мільйони 700 тисяч доларів, перекреслило позитивні напрацювання в суді і призвело до переобрання замість нього представника «консерваторів» — Станіслава Кравченка. В усіх цих процесах брав участь Міщенко: ініціював збори суддів, щоб відсторонити Львова, потім Князєва. І навіть балотувався на вибори нового голови. Але з великим розривом програв Кравченку. Ми поговорили з Іваном Міщенком про те, чому в судовій системі почалася криза, чи намагався Князєв впливати на конкурс у ВККС та як далі працюватиме «ліберальне» крило Верховного суду.  Розмова була записана після оголошення переможців конкурсу до ВККС.   

Про оцінку переможців конкурсу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів

У жовтні 2019 року парламент розпустив весь попередній склад ВККС, висловлюючи таким чином незгоду з наслідками судової реформи президента Петра Порошенка. На початку 2021 року було сформовано спеціальну конкурсну комісію, до складу якої увійшли українські та іноземні судді й експерти. Через війну конкурс до ВККС на деякий час призупинився. У другій половині року комісія відновила роботу і в середині березня 2023 року визначила 32 із 301 кандидата, які пройшли до фіналу конкурсу. 1 червня 2023 року Вища рада правосуддя (ВРП) призначила новий склад Комісії.

  Я вітаю те, що Вища рада правосуддя (ВРП) підтримала позицію конкурсної комісії і призначила 16 членів Вищої кваліфкомісії суддів. Я також вітаю те, що сам процес призначення відбувся публічно (ВРП транслювала голосування за кожного члена ВККС — Ґ). Це дуже відповідальне рішення у такий досить складний [для судової системи] час. Щодо персоналій переможців конкурсу — не етично про них говорити.  Комісія вважає, що всі 32 кандидатів, яких відібрала, достойні бути призначеними до ВККС.  

Про можливий вплив Всеволода Князєва на конкурс

Колишнього голову Верховного суду затримали, а потім арештували за підозрою в отриманні хабара в майже три мільйони доларів. Під час обшуку в Князєва нібито знайшли записи зі списком кандидатів до ВККС, де були зроблені позначки з їх характеристиками. Згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що впливу Князєва на конкурс не виявила.

  У Князєва не було можливості впливати на конкурс. Хоча мені здавалося, що він не підтримував фінальний список, який оголосила конкурсна комісія. І, наскільки мені відомо, він хотів повернути цей список назад конкурсній комісії, щоб вона сформувала якийсь інший. Знаю, що намагався переконати в цьому і членів ВРП.  Був у нього і сценарій непризначення всіх 16 членів. Ходили чутки, що призначать або 10, або 12, і оголосять добір.  На щастя, жоден із цих сценаріїв не був реалізований. І за це треба подякувати і членам ВРП, які проявили мудрість та незалежність, і нашим міжнародним партнерам, зокрема, послам G7, які висловилися на підтримку конкурсної процедури. Суддя Іван Міщенко. Фото: Стас Юрченко, Ґрати Щодо листків, які знайшли в Князєва, то сподіваюсь, що це виключно його оцінка кандидатів.  Комісія доклала багато зусиль, щоб конкурс відбувся якісно і прозоро. І от на фінішній прямій хтось вирішив залишити на ньому плями від своїх брудних рук. На щастя, все відбулося до призначення нових членів ВККС. У протилежній ситуації, можливо, питань було би значно більше, ніж зараз.  За логікою Князєва, безумовно хибною, а свою позицію він непублічно висловлював у  [suggestion title="телеграм-каналі «Ваша неЧесть»" text="Останні пости в телеграм-каналі датовані 15 травня — день затримання Князєва"] — якщо я не погоджував цей список із ним, то мав погоджувати з кимось іншим. Або ж взагалі сформувати свій власний — мовляв, я ж голова комісії.  Але комісія працювала по-іншому – за прозорими правилами, тому не важливо було, хто керівник. Колеги обрали мене [suggestion title="головою " text="Іван Міщенко змінив на посаді голови Теда Зажечни – суддю у відставці федерального суду Королівської лави провінції Саскачеван Канади – після завершенням однорічного терміну його повноважень – Ґ"], зважаючи на те, що мені було легше організовувати роботу комісії. Зіграла також роль моя публічність – я частіше, ніж колеги, комунікував зі ЗМІ. Але це не впливало на процедуру відбору. Ми напрацювали певний її стандарт, щоб наступні конкурси були принаймні на цьому рівні, а бажано – вищому.  Оцінювати якість фінального списку, як і новопризначених членів ВККС, буде суспільство. Ми намагалися зробити те, що пообіцяли, – вибрати найкращих із тих, хто подався на конкурс. Абсолютно ідеальних кандидатів не буває. І, звісно, наш список також не ідеальний. Але, як на мене, ми зробили максимально, що могли.  

Про можливу корупційну діяльність Князєва/Горецького/Горбурова до їхнього затримання

Всеволод Князєв і адвокат Олег Горецький є фігурантами справи про організацію злочинної групи та отримання хабара. Князєва і Горецького затримали 15 травня. У судді, за даними слідства, було знайдено частину помічених грошей, які передав йому як хабар знайомий обох підозрюваних і давній друг Князєва — нотаріус Кирило Горбуров. Ймовірно, він став агентом Національного антикорупційного бюро для викриття злочину.   Під час війни пан Князєв отримав супер-повноваження як голова Верховного суду –  [suggestion title="ВККС не працювала, ВРП — також" text="ВККС і ВРП – два головні органи суддівського управління, які призначають, переводять, відсторонюють і дають дозвіл на затримання суддів. Але після початку повномасштабного вторгнення, оскільки ці органи не працювали, парламент доручив їхні повноваження голові Верховного суду"]. І, думаю, він не втримався перед спокусами.  Він намагався контролювати ключові процеси в судовій владі або робити вигляд, що контролює їх. Досить непрозоро відбувалося переведення суддів, є випадки переведень без зміни [suggestion title="підсудності " text="у зв’язку з бойовими діями та окупацією окремих регіонів України суди припиняли роботу, а суддів переводили в інші"]. Не хочу повторювати чи коментувати якісь версії подій, про які часто пишуть ЗМІ, але він намагався впливати на різні процеси в системі.  http://graty.page.ua/uk/drug-dva-vidsotki-i-novi-prizvishha-suddiv-shho-stalo-vidomo-pro-spravu-eksgolovi-verhovnogo-sudu-ta-advokata-pislya-areshtu-za-pidozroyu-v-otrimanni-habarya/ Щодо конкурсу в ВККС, повторюсь, ніякого впливу з боку Князєва не було. Хоча, можливо, він і хотів бачити мене у своїй умовній команді, але я ані себе, ані комісію ні в яких подібних історіях не бачив. Тому в нього «не склалося»... Він цікавився, як справи [у комісії], у нас були з цього приводу робочі розмови. Але ми ніколи не обговорювали списки [кандидатів]. Разом з тим, якісь натякаючі пропозиції – можливо якось зустрітися і поговорити в неофіційному форматі – були. Але, кажу, не склалося… Пана Горецького я бачив один раз – під час судового форуму восени 2022 року. Ще всі після його затримання почали поширювати фото, на якому він, я, [suggestion title="Маселко " text="член ВРП Роман Маселко"], [suggestion title="Моніч" text="голова Ради суддів Богдан Моніч"], [suggestion title="Богацька" text="голова Одеського апеляційного господарського суду Наталія Богацька"], [suggestion title="депутат Бабій" text="народний депутат від фракції "Слуга народу" Роман Бабій"] і ще один адвокат. Я тоді [на форумі] розповідав, як просувається конкурс. Але його (Горецького – Ґ) не запам’ятав. Таких форумів – десятки щороку, туди приходять і судді, і адвокати, і правники. Склалося враження, що Горецький з'явився нізвідки, і всі одночасно почали про нього говорити. Він і клієнтам розповідав про зв’язки та можливості [впливати на суддів], і на форуми суддів їздив, куди в принципі [suggestion title="адвокати не приїжджають" text="за інформацією «Ґрат», Горецький був під час закритих зборів суддів господарської юстиції у Львову у березні цього року"]. Ще й намагався знайомитися там з суддями… Я почав це помічати у квітні – після повернення із Варшави, де ми фізично знаходилися, проводячи конкурс. Почали ходити чутки, що Князєв викликає до себе кандидатів. Потім почалися публікації про його зустрічі з кандидатами в якомусь з ресторанів. Про це писав відомий в судово-юридичній спільноті [suggestion title="телеграм-канал" text="Ймовірно, йдеться про телеграм-канал «Под мантией», який пов’язують з колишнім керівництвом Окружного адмінсуду Києва"]. Здається, після цього зустрічатися кандидатами почав Горецький — про це ходили чутки. Ми з колегами почали це обговорювати і думати, як бути… І тоді «бабах» – Князєва і Горецького затримали. А далі були події, про які ви знаєте… Адвокати Іван Старостін (ліворуч) і Володимир Клочков. Праворуч — Всеволод Князєв. Фото: Стас Юрченко, Ґрати Чому так сталося з Князєвим? Людина – слабка за своєю природою, особливо, коли опиняється в ситуації, коли немає жодних стримувань та противаг. У нього не залишилося опонентів, які могли би його балансувати, раніше ним був [suggestion title="Львов" text="Князєв звільнив зі штату ВС Богдана Львова, що очолював Касаційний господарський суд, оскільки виявилося, що він має російський паспорт"]. Можливо, він (Князєв – Ґ) вирішив, що чимось особливий, раз опинився на цій посаді… Його приклад – класичне випробування владою.  На жаль, Князєв знищив перспективи так званого «ліберального крила» Верховного суду – про це свідчать і мої результати на виборах нового голови, і [suggestion title="результати колег" text="Іван Міщенко набрав 14 голосів суддів, Станіслав Кравченко – 108, Наталія Коваленко, суддя Касаційного адміністративного суду – 13, Альберт Єзеров, суддя Касаційного адміністративного суду – 2"]. Хоч, звісно, цей поділ на «ліберальне» і «консервативне» крило у суді – досить умовний.  Не питання, кому скільки років, хто скільки працює суддею… Питання – у цінностях: як людина сприймає інституцію, як бачить себе у ній. Це важливо, оскільки рано чи пізно стикаєшся зі спокусами і або проходиш їх, або ні. У Буддизмі життя кожної людини – це дорога, і треба пройти її до кінця, щоб досягти просвітлення. Але на цій дорозі є квіти, і людина може відволіктись на них, на затишні місця і зупинитися. Мовляв, і тут добре… Якщо так сталося з Князєвим, це не означає, що всі «молоді» – погані. Звісно, все залежить від конкретної людини. Але я думаю, що система має бути складнішою – не можна одній людині делегувати супер-повноваження і сподіватися, що все буде добре – людина ж хороша.  Природньо, що після такого удару по умовному «ліберальному руху» [у Верховному суді], відбулася зміна — як у двопартійних системах: ліберали спробували, дискредитували себе, давайте спробуємо консервативні сили. Сподіваюся, що з часом зможемо більш глибоко проаналізувати те, що сталося, і відійдемо від цього поділу.  Я далекий від того, щоб казати, що історія Верховного суду закінчилась. Надіюсь, що позитивні зміни, що дійсно були напрацьовані впродовж п'яти років, не зникнуть. Сподіваюсь, що новому голові вдасться врегулювати цю колосальну кризу. Тому що, на жаль, Верховний суд втратив підтримку зі всіх сторін. І якщо буде ще один удар — а НАБУ каже, що «пакунки» [з поміченими грошима] були і в інших суддів — суд може цього й не витримати.   

Про можливі домовленості голів касацій — однодумців Станіслава Кравченка — під час виборів нового голови суду

Станіслав Кравченко під час виборів на посаду голови Верховного суду набрав найбільше голосів — 108.

  «Консервативне крило» дуже переконливо перемогло. Його представники мають власний погляд на те, як цю кризу треба долати. Мені здається, їх рецепт полягає в тому, що треба було зробити якомога швидше переобрати голову, щоб продемонструвати суспільству згуртованість та єдність суду. Між рядків читалося, мовляв, вже обрали одного молодого і досить з нас. Я приймаю таку позицію і ставлюся до неї з повагою, тому що це — думка двох третин колег.  Суддя Іван Міщенко. Фото: Стас Юрченко, Ґрати Моя позиція і погляд щодо того, як це має відбуватися, — дещо інша. Я вважаю, що в цій ситуації голова Верховного суду повинен займатися антикризовими комунікаціями. Хабар Князєва тільки запустив ланцюжок подій, що розхитуватимуть систему. Та колеги вирішили по-іншому, можливо, вважають, що їх рішення щодо обрання голови відверне інші негативні наслідки для суддів. Я, повторюсь, з ними не погоджуюсь. Але й переконати 160 людей за три дні — було надзавдання, ще й враховуючи мою неоднозначну репутацію серед суддів і те, що я — також вихідець із «ліберального крила». Сама по собі посада голови мене не цікавить. Я відчував, що в мене є інструменти, щоб з цією кризою працювати.  Для мене Верховний суд — це інституція, яку я поважаю, люблю і вірю в його величезний потенціал. І, мені здається, за ці п'ять років є й мої зусилля у тому, яким став суд. Я би дуже не хотів, щоб через одну людину все було знищено. Намагаюсь його якось по-своєму все зберегти і, вибачте за гучне слово, – врятувати.   

Про проблеми в судовій системі під час війни

Після останніх подій у судовій системі згадується відомий вислів: [suggestion title="«Таке чувство якесь, що бог десь наказує нас за щось»" text="Фраза належить українському футболісту Михайлу Кополовцю"]. Звісно, війна загострює всі конфлікти і процеси: люди частіше розлучаються, змінюють роботу, переїжджають… Такі рішення в певній мірі приймати легше – війна все руйнує. Судова система, звісно, так само відчуває вплив війни і по-різному її переживає. http://graty.page.ua/uk/bez-uchasnikiv-i-nevidkladno-yak-praczyu%d1%94-sudova-sistema-pid-chas-vijni/ На моє переконання, суддям не потрібно чекати реформ, які спускають зверху. Вони повинні самі ініціювати ці процеси, щоб зайняти гідне місце і отримати повагу в суспільстві. Допоки судова система очікуватиме реформ, терпітиме їх і намагатиметься підлаштуватися, пережити їх і так далі, – доти це коло не розірветься.  Треба брати на себе відповідальність за все, що відбувається всередині. Я би не хотів, щоб система знову закрилася, мовляв, суддів критикують, а вони сумлінно працюють… Судова система має стати повноцінним учасником процесів реформування. Суддя Іван Міщенко. Фото: Стас Юрченко, Ґрати У моїй передвиборчій програмі, яку я встиг виголосити [suggestion title="кілька разів" text="Під час Пленуму з обрання голови суду, а також на зустрічах із суддями касаційних судів до дня виборів"], я сказав таку фразу: «Сподіваюся, що Верховний суд у цих процесах, які його очікують, буде суб'єктом, а не об'єктом». В іншому випадку реформи щоразу йтимуть по колу. Поки що ця суб'єктність, на жаль, не проглядається.   

Про особистий вибір

Іван Міщенко пішов служити в ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення. Згодом його відправили для роботи в конкурсній комісії з відбору членів ВККС. Після конкурсу він мав знову зробити свій особистий вибір. У нього – троє дітей, що є підставою для демобілізації

  Я демобілізувався, повернувся на роботу в суд. Планую працювати так само, як п’ять років до цього.  Після історії з Князєвим та виборами нового голови мені треба також знайти своє місце у суді. У будь-якому випадку планую працювати на конструктив і побудову сильного незалежного суду. Якщо зможу, то залюбки допоможу консервативним силам.  http://graty.page.ua/uk/monologue/nema%d1%94-rizniczi-hto-advokat-hto-prokuror-hto-suddya-vsi-mi-ob%d1%94dnalisya-monolog-suddi-verhovnogo-sudu-yakij-vzyav-avtomat/ Є проєкти, які точно не можна полишати, як от: проєкт щодо написання судових рішень, робота групи щодо напрацювання стратегії розвитку Верховного суду, яку очолювала [suggestion title="Олена Кібенко" text="Суддя Касаційного господарського суду Верховного суду після виборів Станіслава Кравченка головою ВС заявила, що припиняє участь у цій групі"]. Позитивні тренди, які були у Верховному суді безумовно треба зберегти.